Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Блин, чуваки, вы не представляете, что за история была у меня с закладками на прошлой неделе! Ну, так началось все с того, что я решила взять и вжариться кодеином. Деньги хрусты затекли в карман и мозг уже начал двигать мысль о том, что пора раскумариваться.
Даркнет, да. Что бы я без этой штуки делала? Ха, словно бы сама этим кодом пропиталась. В общем, после того, как я с легкостью достала пару закладок по акции, точно знала, что мне сегодня вечером не скучно будет. Пока бабки двигали на счет, я уже была готова отправиться в путешествие виртуального мира кодеина.
А вот тут началось самое интересное! Выпил первую дозу и втыкнулся, как никогда. Думы в голове стали гулять как обезьяны, мурашки по телу побежали и я погрузилась в мир кино. А точнее, в индийское кино! Вот это жесть, думаешь, что классические болливудские фильмы не для наркоманов? Ошибаешься, чувак! Я оказалась в ритме индийской музыки и кружилась на экране, как танцующая голова.
Я просто не могла оторваться от экрана. А там герои такие крутые, песни такие горячие, что я сама начала подпевать и подплясывать. Мне показалось, что я весь фильм находилась в индийском городе, среди пышных декораций и ослепительных костюмов. Увидела там и любовь, и страсть, и дружбу, и предательство. Все, как в нашей жизни, только с песнями и танцами, и везде кругом красивые люди.
Мама, а ты знала, что мир кодеина настолько захватывающий? Ну, чувствую, моя жизнь теперь не будет прежней. Я забыла о всех своих проблемах и просто погрузилась в этот волшебный мир.
А вот и другая пара закладок нарисовалась у меня перед глазами! Да, да, я чувствовала себя настоящей наркоманкой, когда раскумаривалась кадр за кадром. И чем больше кодеина мне вжаривали, тем глубже я погружалась в этот дурманящий опиумный мир. Сердце стучало в такт музыке, душа пела на индийском, а движения становились все более пленительными.
Ну а что, если я наркоманка, то гордая наркоманка! Какие там насмешки, какие страхи? Ведь в этом мире я могла быть кем угодно: индийской красавицей, богиней, танцовщицей или супергероем. Мир кодеина дал мне свободу и высоко поднял мою самооценку. Теперь, когда я закрыла глаза, вижу только яркие краски, слышу заводные мелодии и чувствую горячий ветер на своей коже.
Чуваки, иногда надо просто наслаждаться моментом! Ведь в этом безумном мире кодеина, мы все лишь ищем кусочек счастья и любви в нашей серой реальности.
Но вот наступил конец нашему путешествию в мир кодеина! Последняя закладка исчезла вместе с последним кадром индийского фильма. Я оказалась на своей постели, где вместо волшебства витал аромат запаха реальности. Это был неожиданный переход из одного мира в другой, но я смогла это пережить.
Ну что ж, все хорошее когда-то заканчивается. Но я знала, что мир кодеина всегда будет ждать меня. Он станет моей убежищем от серости и однообразия. И пока у меня есть хрусты, я готова снова отправиться в наркотическое путешествие, в котором индийское кино станет моим проводником в мир мечты и фантазии.